Досвід1

Проблема, над якою працюю я:

«Розвиток синтетичного та аналітичного мислення, творчих здібностей та логічного мислення у учнів для формування  інформаційної, комунікативної та соціально-трудової компетентностей на уроках інформатики».

За педагогічне кредо я взяв слова К.Д.Ушинського:

«Дати людині діяльність, яка б наповнювала його душу”

Життєве кредо:

«Скажи мені - і я забуду,

Покажи мені - і я запитаю

Дай мені діяти самому - і я навчуся»                                                                                         (китайська народна мудрість)

Педагогіка сучасного дня вимагає від учителя-предметника не тільки високого професіоналізму (в розумінні володіння комп’ютерною технікою та комп’ютерними програмами), але й високого рівня володіння методичною підготовкою. Реалізація цих вимог повинна бути єдиною і нерозривною, адже формування мотивації навчання в наших учнів, їх активності – зараз у центрі уваги майже всіх педагогів.

Цілі освіти, які ми реалізуємо в НВК: виховання людини, самостійно творчо мислячої, здатної знаходити і раціонально вирішувати проблеми. І ці цілі вимагають сучасних засобів навчання, різноманітних методичних і педагогічних систем і рішень.

Метою моєї педагогічної діяльності є впровадження методики формування інформаційної, комунікативної  та соціально-трудової компетентності учнів, яка своїм змістом і методами, засобами й організаційними формами забезпечує свідоме ставлення до інформаційної діяльності, сприятиме вихованню моральних якостей у процесі навчання і спілкування.

Інформаційна компетентність. За допомогою реальних об'єктів (телевізор, магнітофон, телефон, факс, комп'ютер, принтер, модем, копіювальний апарат) та інформаційних технологій (аудіо - відеозапис, електронна пошта, ЗМІ, Інтернет), формуються вміння самостійно шукати, аналізувати і відбирати необхідну інформацію, організовувати, перетворювати, зберігати і передавати її. Дані компетентності забезпечують навички діяльності учня по відношенню до інформації, що міститься в навчальних предметах і освітніх галузях, а також у навколишньому світі.

Комунікативна компетентність. Включають знання необхідних мов, способів взаємодії з оточуючими і віддаленими людьми і подіями, навички роботи в групі, володіння різними соціальними ролями у колективі. Учень повинен вміти проявити себе, написати листа, анкету, заяву, поставити запитання, вести дискусію і ін. Для освоєння даних компетентностей в навчальному процесі фіксується необхідна і достатня кількість реальних об'єктів комунікації і способів роботи з ними для учня кожного ступеня навчання в рамках кожного досліджуваного предмета чи освітньої галузі.

Соціально-трудові компетентності означають володіння знаннями та досвідом у сфері цивільно-громадської діяльності (виконання ролі громадянина, спостерігача, виборця, представника), в соціально-трудовій сфері (права споживача, покупця, клієнта, виробника), у сфері сімейних відносин та обов'язків, в питаннях економіки і права, у сфері професійного самовизначення. Сюди входять, наприклад, вміння аналізувати ситуацію на ринку праці, діяти відповідно до особистої та громадської вигодою, володіти етикою трудових і цивільних взаємовідносин. Учень оволодіває мінімально необхідними для життя в сучасному суспільстві навичками соціальної активності та функціональної грамотності.

Для  реалізації цієї мети під час вивчення  інформатики я  виділив  такі основні форми прояву різних компетентностей:  проектна діяльність, конкурси, олімпіади, сайти, дистанційне навчання.

Для досягнення кращих  результатів я застосовую різні технології на уроках інформатики:

Групову (колективну) технологію.

Ця технологія навчання передбачає організацію навчального процесу, за якої навчання здійснюється в процесі спілкування між учнями (взаємонавчання) у групах. Група може складатися з двох і більше учнів, може бути однорідною або різнорідною, постійною і мобільною.

Технологію індивідуалізації процесу навчання.

 Це організація навчального процесу, при якій вибір педагогічних засобів та темпу навчання враховує індивідуальні особливості учнів, рівень розвитку їх здібностей та сформованого досвіду.

Ігрові технології навчання.

Ще однією ефективною формою навчання є ділова гра.

Види ігор:

ª    Навчальні, тренувальні, узагальнюючі;

ª    Пізнавальні, виховні, розвиваючі;

ª    Репродуктивні, продуктивні, творчі.

Інтерактивне навчання – це спеціальна форма організації пізнавальної активності за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів.

Я на уроках користуюся такими з них:

1)    «Мозковий штурм». Учні по черзі висловлюють всі свої думки з приводу поставленого питання.

2)   «Ажурна пилка». Це метод, що поєднує і групову, і фронтальну роботу. Малі групи працюють над різними завданнями, після чого переформовуються так, щоб у кожній новоствореній групі були експерти з кожного аспекту проблеми.

3)    «Мікрофон». Учні швидко по черзі висловлюються з приводу проблеми, передаючи один одному уявний “мікрофон”. Один учень може почати відповідь, а інший – доповнює, завершує відповідь.

4)   «Навчаючись - вчу». Кожен учень отримує картку з частиною інформації з даної теми, опрацьовує її, доповідає однокласникам і вислуховує їх розповідь.

Мультимедійні технології пов’язані із створенням мультимедіа-продуктів: електронних книг, енциклопедій, баз даних. У цих продуктах об’єднуються текстова, графічна, аудіо- та відеоінформація, анімація.  Проекти  «Моє рідне місто» підчас вивчення теми «Мультимедійні презентації». Інформаційну компетентність ми доводимо беручи участь в конкурс інформаційних технологій ХОЦНТУМ

Мережеві технології призначені для спілкування, доступ до баз даних через мережу Інтернет. Формами мереженої комунікації є:

ª    Електронна пошта;

ª    Телеконференції.

 Наприклад:

Проект(практична частина) вважається зданою, коли відправлена електронною поштою вчителю на скриньку .

Чи створений груповий блог має наповнення та набрав певну кількість відвідувачів з коментарями.

Я зупинився на методі проектів тому, що він  займає особливе місце на уроках інформатики. У основі цього методу лежить творчість хлоп'ят, прояв ініціативи і самостійності.

Завдання вчителя полягає в тому, щоб будувати свої уроки на основі потреб кожного учня, максимально забезпечити прояв активності, самостійності, розвинути прагнення до успіху, творчості, поважати інтереси кожного. Індивідуальні і групові проекти розвивають різноманітні здібності хлоп'ят: дослідницькі, творчі т.д.

Завдяки використанню методу проекту це можливо зробити на вищому творчому, індивідуальному рівні. В процесі роботи над проектом у учнів з'являється потреба в придбанні нових знань і умінь. Відбувається процес закріплення навиків роботи над окремою темою або програмою.

Проектний метод використовується як творча, індивідуальна (групова) діяльність учнів впродовж уроку, тижня, місяця або року.

Проектна діяльність дає свої плоди спочатку учні вчаться створювати проекти на уроках інформатики, а потім використовують свої знання і навички при створенні проектів у МАН та інших предметах та галузях.

Формування інформаційної компетентності, перш за все, припускає формування універсальних навичок мислення і вирішення задач. До них відносяться уміння спостерігати і робити логічні висновки, використовувати різні знакові системи і абстрактні моделі, аналізувати ситуацію з різних точок зору, розуміти загальний контекст і приховане значення висловів, неухильно самостійно працювати над підвищенням своєї компетентності в цій сфері. Це в повній мірі проявляється при участі учнів в олімпіадах і конкурсах по предмету, при використанні INTERNET – технологій.

Так під час вивчення теми «Текстовий процесор» при навчанні редагування та форматування тексту учням пропоную проект «Мої документи», в якому вони вчаться правильно оформляти заяви, автобіографії, пояснювальні записки, резюме і т. д. Вже в 10 класі після вивчення теми «Текстовий процесор» проект «Реферат» із запропонованої теми  чи власної.  Під час виконання проекту  учні використовують набуті знання по автоматичному створенню змісту, підготовці реферату до друку, вставки і створення таблиць і зображень, колонтитулів і т.д. Проявити інформаційну компетентність тут  допомагає конкурс рефератів Львівського інституту банківської справи, де учні беруть участь з задоволенням отримуючи не тільки грамоти та сертифікати в нагороду, але й цінні призи.

В темах «Табличний процесор» та «Бази даних» в проектній діяльності учні набувають інформаційної компетентності для вирішення повсякденних питань, що зв’язані з обчисленням, аналізом. Саме в цій темі високий ефект дають ділові ігри, спрямовані на розв’язання профільних задач. Для прикладу мініпроект «Анкетування», «Домашня бухгалтерія» не тільки допоможуть створити автоматизовану табличну систему, а й за допомогою графіки проаналізувати різні дані. Учні працюють як представники фірм, рекламних агентств, організацій тощо. Діти створюють та представляють прайс-листи, рекламні проспекти, бейджики, візитки і т.д., подають фінансові звіти, таблиці й діаграми, що інтерпретують їхні фінансові успіхи.

При захисті учні розповідають про причини і актуальність вибраної теми, доводять правильність вибраної структури, її оригінальність, описують проблеми, що виникли при створенні проекту і шляху їх реалізації, представляють Зроблений проект. Вислуховується думки і рекомендації однокласників, вчителя. Виставляється оцінка. Учні тим самим набувають не тільки необхідних знань уміння і навики по даній темі, але і можливості самостійно пройти всі етапи і створити свою.

При цьому в комп'ютерному  класі організація роботи проходить таким чином: кожен учень має, з одного боку, індивідуальне робоче місце, а з іншого - доступ до загальних ресурсів; відповіді біля дошки практикуються значно рідше, ніж на інших уроках, зате більше вітаються відповіді з місця; навіть візуальний контакт з однокласниками і вчителем будується трохи інакше, ніж на інших уроках. Це створює особливі умови для розвитку комунікативних компетентностей. Ще більшому їх розвитку сприяє групова та колективна робота по підготовці проекту. Так є класи , які не поділяються на підгрупи, а робочих місць тоді не вистачає.  Як найкращий вихід – робота в групі, де учні самі визначають ролі, внесок в створення проекту і т .д. Що заставляє критично мислити, аналізувати та оцінювати свої дії.

Критичне ставлення до одержуваної інформації, вміння виділяти головне, оцінювати ступінь достовірності (релевантність запиту, мережеві містифікації, і т.п.)

Уміння застосовувати інформаційні та телекомунікаційні технології для вирішення широкого класу навчальних завдань.

Говорячи про комунікативну компетенції, можна виділити наступні види діяльності цього напрямку, характерні для уроків інформатики:

Володіння формами усного мовлення (монолог, діалог, полілог, вміння поставити запитання, привести аргумент при усній відповіді, дискусії захист проекту тощо).

Ведення діалогу "людина" - "технічна система" (розуміння принципів побудови інтерфейсу, робота з діалоговими вікнами, настроювання параметрів середовища і т.д.).

Уміння представити себе усно і письмово, володіння стильовими прийомами оформлення тексту (електронне листування, мережевий етикет, створення текстових документів за шаблоном, правила подачі інформації в презентації і т.п.).

Володіння телекомунікаціями для організації спілкування з віддаленими співрозмовниками (розуміння можливостей різних видів комунікацій, нюансів їх використання і т.д.).

Розуміння факту різноманіття мов, володіння мовної, лінгвістичної компетенції (у тому числі - формальних мов, систем кодування, мов програмування; володіння ними на відповідному рівні).

Уміння працювати в групі, шукати і знаходити компроміси (робота над спільним програмним проектом, взаємодія в Мережі, технологія клієнт-сервер, спільна робота додатків і т.д.).

Толерантність, вміння будувати спілкування з представниками інших поглядів (існування в мережевому співтоваристві, телекомунікації з віддаленими співрозмовниками і т.п.)

У старших класах приділяється особливу увагу соціально-трудових компетентностей, але й на уроках у початковій і середній ланці для їх формування можна і потрібно знайти місце:

Усвідомлення наявності певних вимог до продукту своєї діяльності (вимоги до програмного забезпечення, юзабіліті сайту, функціональність бази даних тощо).

Аналіз переваг і недоліків аналогів власного продукту (при проектній діяльності різного типу, при навчанні офісним технологіями).

Володіння етикою трудових і цивільних взаємовідносин (види ліцензування програмного забезпечення, інформаційна безпека, правова відповідальність за порушення законодавства, авторські права і т.д.).

Будучи в постійному творчому пошуку ефективних методів, прийомів організації навчально-виховного процесу своїм найголовнішим завданням вбачаю створення умов для розвитку комплексу рис, які забезпечують інформаційно-комунікаційну компетентність та соціальну мобільність випускника, здатного орієнтуватися в інформаційному просторі, отримувати інформацію та оперувати нею відповідно до власних потреб і вимог сучасного високотехнічного суспільства. . Навіть блискуче знати свій предмет - ще не означає бути вчителем. Для мене дати цікавий урок - всього лише мінімум. Сьогодні саме життя вимагає від учителя нових знань, нового стилю мислення, адже нове покоління житиме в світі ще швидших змін - економічних, соціальних, інформаційних.

З метою реалізації вищезазначених завдань та принципів в основі своєї діяльності я застосовую інтерактивні методи навчання інформатики, згідно яких слід дати учням не лише теоретичні знання, а й навчити їх думати, обговорювати, досліджувати та застосовувати предметний матеріал.

Перед собою  ставлю мету: учня потрібно любити, поважати, ніколи не принижувати його особисту гідність. На уроках приділяю увагу розвитку національної самосвідомості учнів, виховую доброту, чесність, самостійність, впевненість у собі.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1.  Лапшина І. Впровадження компетентнісного підходу на уроках інформатики // Інформатика. — 2008. — № 3. — С. 3–7.

2.  Потапова Ж. В. Формування інформаційної компетенції педагогічних працівників у системі післядипломної педагогічної освіти Київщини // Комп’ютер у школі та сім’ї. — 2006. — № 4. С. 8–10.

3.  Нестеренко О. В. Інформаційне суспільство і масова інформаційна просвіта // Комп’ютер у школі та сім’ї. — 2004. — № 4. — С. 3–5.

4.  Барановська О. Інформаційні компетентності випускника школи ХХІ століття // Завуч. — 2005. — № 4. — С. 27–29.

5.  Пометун О.І. Сучасний урок. ІТН., К.: Вид.: АСК, 2004р. – 192с.

6.  Сиротенко Г.О. Сучасний урок: ІТН, Харків: Вид. гр.: «Основа», 2003р. – 80с.

7.  Інтерактивні технології навчання: теорія, досвід: Методичний посібник. / Авт. -уклад. О. Пометун, Л. Пироженко. – 2004

8.  Інтерактивні технології навчання: теорія, досвід: Методичний посібник. / Авт. -уклад. О. Пометун, Л. Пироженко. - 2007.

9.  Іванішена С. Форми та методи інтерактивного навчання //Початкова школа. - 2006. - № 3. - C. 9-11

10.           Пометун О.І. Сучасний урок. ІТН., К.: Вид.: АСК, 2004р. – 192с